Показ дописів із міткою про все на світі. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою про все на світі. Показати всі дописи

пʼятниця, 25 листопада 2016 р.

Про важливі речі [About important things]

Вже досить давно ми читали у блозі Лариси Бащук, що вона зараз присвячує увесь свій час рукоділлю, бо на роботі не склалось, як, власне, у багатьох рукодільниць, за творчістю яких ми слідкуємо.
І от нещодавно, як можна було помітити, у нас збільшилась різко кількість виробів ручної роботи, бо головна і єдина швачка попала під скорочення усього штату працівників на основній роботі.
Виникло таке питання до рукодільниць: А ви працюєте? Чи рукоділля ваша робота? Чи приносить вам рукоділля достатньо грошей аби сидіти дома чи вас страхує чоловік? Чи хотіли б ви займатися рукоділлям як своєю основною роботою?
Стосовно нас, то на даний момент рукоділля є єдиним прибутком і шукати роботу наразі не вбачається можливим та необхідним. Рукоділля на даний момент не є достатнім джерелом фінансування і вистачає лише на мінімальний рівень. Звісно нам хотілося, щоб в подальшому наше улюблене заняття приносило нам фінансову незалежність, тому ми зараз над цим працюємо (а наразі я, та хто веде блог, у Німеччині за студентською програмою Au-pair, тому грошей не потребую).
Для приємності бесіди - фото нашого головного контролера якості.
Будемо раді послухати ваші історії, думки та досвід. 

субота, 29 жовтня 2016 р.

Наші особисті бірочки! [Our personal labels!]

Аліекспрес дуже багатий на різні речі, проте нещодавно ми знайшли, що там можна замовляти до усього ще й бірочки! І вирішили ризикнути та замовити велику партію. Після декількох питань до різних продавчинь, ми обрали одного та вислали йому наш макет і ось, десь зо тиждень тому вони прийшли. Саме такі, як ми бажали! Не синтетика, а бавовна, не перенесення принту, а нанесення саме напису. Ідеальні!

Замовити можете ось тут, якщо комусь потрібно. Тільки попередньо напишись у особисті повідомлення та спитайте.
Дякую, що залишаєтесь з нами!

неділя, 25 вересня 2016 р.

Оновлюємося [New fabrics]

Оновлюємо наш періодичний випуск докупівель новеньких тканин. Минулого разу ми розповідали, що зробили замовлення на fabric.com. Цього разу ми повторили нашу спробу та замовили вже багатенько однотоних тканин Kona Cotton. Ціна була привабливою, набагато дешевше (навіть з доставкою) аніж замовляти у нас, а ще й до всього на наші кольори при купівлі 2 або більше ярдів можна було отримати ще невеличку знижку.
 З трояндовою тканиною вийшла взагалі цікава історія: нам вона обом сподобалась, ми замовили, але тут помітили, що усі її компаньйони з глітерами та почалася гра "перезамовимо тканину" аж поки я не довела, що там немає глітерів. Добре, що не перезамовили. Тканина справді неперевершена і світлини не можут передати усю її красу.
Також замовили корейського оксфорду у цій групі ВК під ці троянди, оскільки органайзери для прикрас завжди шиємо з оксфорду. Замовили завчасно, але влучили з кольором на 100%.
Оскільки обирати однотонні тканини Cona Cotton стає з кожним разом все складніше (а їх ми обираємо все частіше), ще й кольорова гама цієї марки егегеж яка велика, ми зробили собі маленькі зразки тканин з підписами аби далі замовляти з більшою точністю. Поки що колекція маленька, але певно ж, що час це виправить :)
Дякую, що завітали! Далі будуть чудові троянди!

понеділок, 5 вересня 2016 р.

Місто без обмежень Амстердам [No limits in Amsterdam]

Коли приїждажаєте до Амстердаму, то не дивуйтесь, якщо на вулиці ви відчуєте дивний аромат чогось незвичного - це просто люди палять маріхуану. І саме з цього можна вже зрозуміти, що Амстердам - місто без обмежень та лімітів.
Мені здалося, що там можна будь-якій людині знайти те, що вона бажає і це стосується не тільки збоченців. Я щукала щось пов'язане з національним вбранням - я знайшла це. Але про все по черзі.
Почалась моя екскурсія з поїздки (круїза, як там називають) по каналах Амстердаму. Не полінуйтесь та витратьте 10-16 Євро та обов'язково відвідайте таким чином Амстердам. Під час поїздки видають навушники та можна послухати майже будь-якою мовою про історію Амстердаму.
Наступна зупинка сталася на центральній вулиці Амстердама - Дам. Звідти можна дійти до будь-чого - музеї, туристичні інформаційні центри, шоппінг вулиці, а також до кварталу червоних ліхтарів. Звичайно останнє було оглянуто виключно заради вдоволення зацікавлення "а шо воно таке". Нічого особливого, самі поглянете. 
Під час круїзу каналами я побачила музей національного вбрання Нідерландів та у інформаційному центрі поспішила спитати де то є. Не всі знали такий музей (він відкрився зо місяць тому), проте знайшлись працівниці, які показали мені дорогу на мапі.
І звичайно я поспішила у музей моєї мрії цього міста! Дуже-дуже раджу його відвідати тим, хто має зацікавлення у національному вбранні. Вхід коштує 10 Євро.
Покажу декілька фото з експозиції (книгу з національного вбрання першого фото Волендам я собі купила). У музеї представлено 7 різних регіонів країни (у кожній експозиції є різниця костюмів в залежності від віку), а також усякі дрібнички побуту, старі фото та фото сучасного носіння костюму на стінах.
 От чим вам це не наша українська скриня?
На жаль, одного дня для такого великого міста не вистачило, але гарного потрошку.
Дякую, що завітали та прочитали! Гарного дня!

вівторок, 30 серпня 2016 р.

Аахенська прогулянка [Walk throught Aachen]

Наша відсутність пояснюється тим, що нещодавно довелось побувати за кордоном, першим чином у чудовому німецькому місті Аахен. Я досить давно була у Дрездені та ще досі пам*ятаю свої враження. Але й Аахен мене вразив собою. Далі фото з моїми невеличкими коментарями.
Центральна частина Аахена достатня аби там прогулятися весь день, хоча є ще деякі місця, які можна встигнути відвідати, але які я не відвідала, бо була обмежений час у місті. 
Мапу Аахена можна безкоштовно взяти у туристичному центрі біля Аахенського собору та Скарбниці. 
Скарбницю при Соборі потрібно також обов*язково відвідати. Вона працює, на щастя, навіть по неділях. Ось декілька фото для розуміння, чому це потрібно зробити (перше фото - бюст Карла Великого, друге - корона Маргарити Йоркської). Студентський квиток коштував мені 4 Євро. 
Також раджу спробувати Італійське морозиво на центральній площі перед Собором (хоча загалом це морозиво популярне по всій Німеччині). За кульку воно коштує 1 Євро. 
На жаль, світлину повного Собору я не зробила, бо він знаходиться на реконструкції, але на світлині з морозивом можна зрозуміти його величність.
Особливістю та так званим "Шпеціалітетом" міста Аахен є Аахенські прінти. Вони мають довгу історію пов*язану з містом, тому усі, хто побував у Аахені має їх привезти з собою. Я собі теж купила спробувати невеличкий пакунок. Побачити та почитати про те, що це таке можна на сайті.Я купувала у цій маленькій крамничці, яка є сімейним німецьким бізнесом. Там можна ці прінти і спробувати.
Зголодніли? Тоді завітайте до найтиповішого німецього фастфуду "Hanswurst" на ринковій площі, де усе меню це німецькі ковбаски. Попереджаю, це дуже смачно! 
Дякую, що завітали до бложику! Залишайтесь з нами! 

понеділок, 6 червня 2016 р.

Як робити гарні фото для Етсі та Даванди [How to make good photos]

Ми обіцяли потроху ділитися своїм досвідом з ведення справ на Етсі. Виконуємо обіцянки!
І цього разу, нам здається, слід приділити велику увагу фотографуванню, бо це щоненайголовніша частина успіху продажу товару, адже наш з вами замовник/замовниця не може покрутити, торкнутися до товару, отже, нам потрібно переконати покупця, що саме наш з вами товар найкращий, найгарніший та най-най-най.
Я полюбляю білий фон на світлинах або щось близьке до білого. Наприклад, крамничка KvitkaSonze, Galiga, BornintheSoviet, FlowerStyleUa, CraftByOwl. Також гарно виглядає фон з якимсь реквізитом або на фоні дерева, як у GoricvetFavouriteNotebook та Taniafelt, але це трошки складніше обіграти.
Я фотографую на білому листі формату А1, який періодами оновлюю, бо він завжди лежить на балконі, де стоїть стіл, зверху дві полиці і на них лист.
Чому саме балкон? Бо там світло з усіх сторін. Раніше у нас була саморобна коробка для фотографування, але досвід підказує, що краще усього натуральне світло.
Цікавою складовою фотографування є час. Влітку, весною, зимою та осінню цей час зовсім різний і його потрібно індивідуально кожен раз підбирати (якщо є можливість).
Чому? Тому що білий лист може бути не білим, а блакитним, синюватим, сіруватим або сірим, а також сам вироб стає непривабливого кольору.
Наприклад, показую фотографії, які я зробила у різні години без будь-якої додаткової обробки (беріть до уваги, що фото я робила 31 травня). Даю маленьку пораду - фотографуйте під час дощу. Світло розсіюється та виходять гарні фото майже завжди, незалежно від часу.

Далі важливо показати усі частини виробу аби не залишалось питань типу "а що там всередині?", "а чи є позаду кишенька?" чи ще щось. Візьмемо за основу такої відсутності питань той самий гаманець. На Етсі кількість світлин достатня, на щастя, їх п*ять.
1-ша світлина - вигляд зпереду з цимсь, що передбачається покласти усередину аби зрозуміти розмір.
2-га світлина - інша сторона збоку аби шовчики було видно та якість їх пошиву.
3-тя світлина - вигляд у руці, другий варіант просторової уяви виробу.
4-та та 5-та світлина - середина з одного боку та з іншого.
Часто я бачила, що дівчата об*єднують фото і я також полюбляю це робити при необхідності.
А зараз перейдемо до практичної частини фотографування. Світлини я роблю не ідеальні, а такі аби їх можна було ще обробляти, але намагаюся залишити багато білого простору.
Беремо типову необроблену світлину.
Найкращий редактор для мене Photoshop. Він зрозумілий та зручніший за інші редактори, з якими доводилось працювати. Процес обробки у мене досить короткий: обрізаю фото, змінюю яскравість та контрастність на своє око та змінюю розмір холсту аби він менше займав місця на комп*ютері.
Деінколи виникає потреба висвітлити деякі частини фото, бо там якась тінь чи ще щось. В такому разі використовую інструмент "освітлювач".
Вуаля! Ваші світлини виглядають гарно!
Дякую за увагу та залюбки послухаю ваші поради щодо фотографування :)

субота, 4 червня 2016 р.

Неприємний досвід роботи з Новою Поштою [No express shipping]

Завжди, коли ми відправляли посилку за кордон, ми користувались послугами УкрПошти і загалом вона нас влаштовувала. Але так сталося, що дівчина з США незабаром від*їжджала та попросила нас відправити експрес поштою, якщо це можливо. Досвіду відправки експрес ми звичайно не мали, проте чули, що МістЕкспрес, DHL та Нова Пошта цим займаються. Перші два варіанти відпали, оскільки ціна, а от Нова Пошта приємно порадувала. Звичайно ми дуууже багато питань позадавали, поцікавилися і от почули, що "відправка здійснюється тільки з Києва". На питання, що робити, якщо ми з Одеси, вона зазначила, що мовляв в Одесі є певне відділення, яке вам назове кур*єр по телефону, де ви віддасте свою посилку та вона відправиться в Київ до представника (якого саме ніхто не казав). 
Добре, відправимо з певного відділення!
І от настав час відправлення (а я вирішила через сайт у суботу заявку залишити), нам дзвонить той самий кур*єр и каже, що з Одеси не відправляємо НІЯК, наче Одеса забуте Богом село на дні Маріанського жолобу. Але ж мені сказали по гарячій лінїї...На що ми почули "розбирайтесь з ними", бо ми тільки з Києва відправляємо. 
Подзвонили, сказали, через хвилин 15 виявляється, що вони мені чітко сказали, що тільки з Києва, а про певне відділення нічого немає і той самий "представник" це подруга або родич. Тобто нам двом на гучному зв*язку почулося, що вона казала. До речі, ще й на сайті є ось така цікава фраза "3. Передайте відправлення кур’єру або у відділенні Нова Пошта в Україні.". 
Але ж в таком разі мені все одно потрібно відправити, що ж мені робити. І тут "чудова" Нова Пошта пропонує 2 варіант: приїхати до Києва та особисто відправити або попросити подругу чи родича відправити. АЛЕ не від мого імені, а від свого, оскільки потрібна особиста присутність відправника. Звичайно їй потрібно заповнити всю документацію і т.д. А вам би хотілося просити навіть родича займатися тим, чим вони ніколи не займалися і від цього дуже далекі? Особливо, коли родичів та знайомих у Києві немає. 
Слухавку я поклала трохи роззлюченою та знайшла ще один варіант EMS або послуги особливого зв*язку в понеділок. Відправила там спокійно, без проблем з Одеси. Зараз чекаю на доставку. Вони дають строк 7 днів... 
Може ця інформація буде комусь корисною.

вівторок, 31 травня 2016 р.

Старі хати смт Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області [My motherland]

Хотіла зробити цей пост з часу, як я була на свої Батьківщині Харківщини, або як її загально характеризують, Слобожанщині.
У дитинстві (маю наувазі глибокому) я не цікавилась народними строями, вишивкою та культурою, але вже у старших класах певний інтерес виник та я почала собі десь там копатися та читати, підчитувати, гаячи час на вивчення книг, які можна завжди прочитати, замість того аби спитати у бабусі чи дідуся щось про селище, з якого я родом. 
Єдине, що знаю, що сім*я по бабці не вишивала точно, оскільки часу на це не було, а мати бабусі жінка була непрацьовита та невправна, тому усе лежало на плечах старшої з трьох сестер - моїй бабусі, яка не була навчена матір*ю нічому. Єдина згадка про вишивку була про те, що тітка якась дуже гарно робила фіранки на вікна вишивкою рішельє, тому щось схоже було у хаті та кухні у бабусі. Дідуся, на жаль, не встигла спитати, він помер, коли я була ще зовсім малою, але певно що там теж не вишивали, бо сім*я пережила Голодомор та часто бідувала. 
Чула, що у сусідів через дві хати були подушки вишиті, це вже бачила моя мама, але там бабця була з Західної України, тому нічого дивного в цьому не бачу. 
В іншому ж я нічого ні у кого не питала, і, здається, це стане для мене великою прикрістю за декілька років, коли старі селяни, які щось пам*ятають, помруть. 
Однак не будемо сумувати, бо на горіщі нашої хати я знайшла старий глечик, який і має стати початком цього посту. Історія його також покрита таємницями, але, якщо послухати дядька та маму, то можна певно сказати, що він був ще з часів постройки хати у 50-х роках, оскільки бабуся казала їм, що глечик той зі старої хати батіків дідуся, що по сусідству з нашою стоїть (хата ця мазанка, була збудована задалеко до народження у 1932 році дідуся, а зараз обкладена цеглою). Отже, можна зробити висновок, що глечик ще довоєнний. Таку історичну знахідку я "колективізувала" та зараз вона стоїть на нашій кухні. А чи є у вас реліквії, які збереглися з давніх часів?
Також з видимого та близького я звичайно побачила хати, особливо старі хати-мазанки, або, як їх називають там, хата-дранка, які можна побачити, коли з хати розібрали цеглу, хату оновлюють, хата закинута або живуть в чом Бог послав. 
Ось так виглядає стара обкладена хата, яку закинули.
Старі хати, які розібрали від цегли.
Хата, у якій не мешкають з часів мого дитинства. 

Старі обкладені хати, в яких мешкають люди (не певна, що в усіх). Зверніть увагу, дві зірочки означають учасника Другої світової війни, були також факели, то означало, що у хаті є загиблий у війні. Також можна побачити, що у середині є подвійне вікно. 
Раніше це була сільрада, також була мазанкою, але обклали, зробили нове приміщення для сільради та це став бар з символічною назвою Хатинка.
Просто старі хати, у яких мешкають, які я власне відношу до найцікавішого. Можна побачити дерев*яну раму, яка зберіглася у чудовому стані, а також віконниці.
І унікальний дизайн старої хати, який трохи дивно, навіть кумедно, осучаснили.
Більшість хат післявоєнного часу, у яких мешкають, виглядають трохи по-іншому. Такі червоні, біжеві та інші кольори - сучасний варіант фарбування. За спогадами мами всі хати були білими, білені ізвістю, фундамент барбували чорною смолою. Зараз ця традиція також зберігається.
Особливість таких хат - це оформлення вікон та підвіконня. Я замалювала п*ять типів, які тим чи іншим чином повторюються по всьому селу, хоча все одно є типи, які не повторюються та унікальні.
І власне хата моїх бабусі та дідуся, яку вони самі побудували у 1957-1959 рр. Вікна новенькі, тільки поставили. Старий варіант фарбування та вікон на другій світлині, зробленій у серпні 2010 року.
Дякую, що завітали та прочитали цей пост :)